Макарівська районна федерація футболу

До Вашої уваги інтерв'ю із молодим голкіпером з Макарова Іваном Хохлюком
 

Без класного воротаря ви не виграєте жоден турнір, запам’ятайте!”, – сказав колись уславлений німецький голкіпер Олівер Кан. Справді, часто буває, що по-справжньому хороші воротарі залишаються в тіні забивних нападників, яким найчастіше дістається найбільше слави. Сьогодні поспілкуємося з Іваном Хохлюком – молодим голкіпером з Макарова.

– Привіт! Перш за все, розкажи нашим читачам коротко про себе.

– Привіт. Мене звати Іван, мені 14 років.  Я народився та живу в Макарові, навчаюся у восьмому класі Макарівського багатопрофільного ліцею. На даний час займаюся футболом у київському футбольному клубі “Локомотив”.

– Чи пам’ятаєш ти, з чого почалося твоє захоплення футболом ?

– Так, звісно, пам’ятаю. Ця гра мені подобалася з дитинства, а головню роль у цьому відіграв мій двоюрідний брат, який також грає в футбол.

– Якими були твої перші кроки у цьому виді спорту ?

– Довгий час я не наважувався розпочати займатися цим видом спорту всерйоз, однак приблизно у 10 років бажання таки перебороло у мені страх. Моїм першим тренером був В’ячеслав Михайлович Чуб, пізніше я перейшов до Миколи Петровича Синяченка, якому я дуже вдячний за підготовку. Вже потім я потрапив до столичного “Локомотива”, де моїми тренерами стали Богдан Олександрович Кондратюк , Андрій Генадійович Майдиченко та тренер воротарів Юрій Васильович Клименко.

– За які команди ти встиг пограти за 4 роки занять футболом ?

– Моєю першою командою був СК “Макарів”, за який я грав в чемпіонаті Київської області з футболу та футзалу, пізніше був СК “Юніор”, у складі якого був учасником чемпіонату м.Києва з футзалу. В останні 2 роки в чемпіонаті Київської області з футзалу я грав за ФК “Макарів”, а в турнірі з міні-футболу “Street Football Challenge” виступав за команду “Легіон”. Ну і, звичайно ж, “Локомотив”, за який виступав в другій та першій лізі Києва.

СК "Юніор" в Чемпіонаті м.Києва з футзалу, 2018 рік

– Футбол, міні-футбол, футзал… Здається, що ти спробував себе у всьому. Де почуваєш себе найбільш впевнено ?

– Найбільше мені подобається грати на великому полі, однак з моїм ростом наразі трохи тяжко показувати найкращу гру, тож найбільш впевнено пчуваю себе в міні-футболі із штучним покриттям. Найменше мені подобається футзал, хоча за потреби готовий грати і на паркеті.

– В юному віці переважна більшість хлопців хоче бути нападниками, забивати голи… Ми ж знаємо тебе як голкіпера. Чому так вийшло ?

– Спочатку у В’ячеслава Михайловича я грав на позиції захисника, однак Микола Петрович побачив у мені голкіпера. З того часу я і знайшов своє місце в воротах. Хоча за необхідності я все ще можу зіграти і захисником.

– Який матч є для тебе найбільш пам’ятним, і чому?

– На моїй пам’яті багато матчів, але найбільше я запам’ятав свій дебют. Це був матч чемпіонату Київської області з футболу проти “Чайки”, яка розгромила нас 8:0. Також хотілося б відзачити матч за “Локомотив” проти “ДЮСШ-15” на чемпіонат Києва, в якому ми перемогли 1:0, а я тоді кілька разів справді врятував команду від пропущеного м’яча.

– Якими нагородами можеш похизуватися за 4 роки гри у футбол?

Третє місце в чемпіонаті Київської області з футзалу 2020 року у складі ФК “Макарів”. На цьому поки що все.

ФК "Макарів" в Чемпіонаті Київської області з футзалу, 2020 рік

– Ти грав за ФК “Макарів” два роки поспіль : 2020 та 2021 року. Команду якого зразка ти вважаєш сильнішою?
– Справді, вийшло так, що із команди 2020 року залишився я один, і, що цікаво, в обидва рази я був наймолодшим гравцем в команді. Та сказати, яка команда була сильнішою, я не візьмуся : як в 2020 так і в 2021 році на груповому етапі ми виграли та пограли по одній грі, однак якщо в минулому році 2 місце в групі виходило до півфіналу, то цього року – ні. Єдине, що можу сказати – більш звично мені було грати з командою 2021 року, адже з цими хлопцями я робив свої найперші футбольні кроки. Приємно, що два роки мене запрошують до команди, і ще більш приємно буде зіграти майже тим же складом, що був у цьому році, і наступного року, адже із десяти людей наступного року за віком не зможуть зіграти лише двоє.

ФК "Макарів" в Чемпіонаті Київської області з футзалу, 2021 рік

– За яку команду із тих, що ти назвав, було грати найбільш приємно?

– Найбільш приємно грати за ФК “Локомотив”. Звичайно, грати за місцеву команду – це круто, однак “Локо” має одну вагому перевагу – в цьому клубі зі мною окремо працює тренер воротарів Юрій Васильович. В Макарові ж про щось подібне було годі і мріяти… Саме через це “Локомотив” є для мене найкращим варіантом.

– Команда ДЮСШ Пісківки, що знаходиться не так далеко від Макарова, виступає в двох вікових категоріях в чемпіонаті Дитячо-юнацької футбольної ліги України, хоча Пісківка має меншу за Макарів кількість населення.  Як вважаєш, чи міг би вийти на подібний рівень Макарів ?

– На мою думку Макарову під силу зібрати хорошу футбольну команду і для початку спробувати свої сили в чемпіонаті області.  Наприклад, по 2003-2006 року народження насправді багато хлопців, які демонструють хороший рівень гри, але всі вони “розкидані” по різним клубам. Думаю, що якби в Макарові створювалася команда, переважна більшість би повернулася. Звичайно, результат би прийшов не через рік, але в перспективі це була б сильна команда. А що стосується Пісківки – в свій час ми обігрували цю команду в чемпіонаті області, думаю змогли б обіграти і на рівні України.

– Чи розглядаєш ти футбол для себе як основний вид заробітку? Чи, все ж таки це буде лише хобі ?

– В сучасних умовах в Україні, аби потрапити в професійний футбол, потрібно мати великі гроші. Я буду і далі грати в футбол, але професійний футбол – це навряд чи.

– Однак зараз ти – у складі досить престижного клубу. Кому ти завдячуєш цими успіхами ?

– Звичайно, що своїм першим тренерам В’ячеславу Чубу та Миколі Синяченку. Однак особливо хотів би подякувати тим людям, без яких мій футбольний шлях би навіть не розпочався : насамперед, своїй мамі, яка мене виростила та пустила у жорстокий світ футболу, своєму вітчиму, який завжди мене підтримував, а також двоюрідному брату Владу, який давав мені підказки і був для мене опорою. Зокрема, виступами за вже згадуваний “Легіон”, я завдячую саме брату, який і запросив мене в цю команду, і в якій, можна сказати, він став для мене тренером.

– Трохи відволічемося від футболу. Чим ти ще захоплюєшся, окрім “гри мільйонів”?

– До футболу я займався грою на гітарі. В той час я брав участь у обласних музичних конкурсах і навіть займав третє місце на одному із них. Зараз же, окрім футболу, займаюся баскетболом. Дуже приємно, що в Макарові з’явилася можливість займатися цим видом спорту, адже він мені також подобається. Також трохи займаюся в шкільній секції волейболу. Відзначу, що обидва види спорту розвивають моторику рук, що в майбутньому буде для мене дуже корисним як для голкіпера.

– Чи впливає така кількість захоплень на твою успішність у школі?

– В школі я навчаюся вже восьмий рік. Я б не сказав, що я був відмінником, однак на мою думку, результати показував не найгірші : всі ці роки я був хорошистом. Можливо це всіх здивує, але мій улюблений предмет не фізкультура, а алгебра. Мені подобається цей предмет, а також вчитель Тимощенко Валентина Вікторівна, яка дуже доступно пояснює цей предмет. Окрім цього, я люблю фізику. Учитель Оладько Валентина Костянтинівна манерою викладання не просто веде фізику, закохує в цю науку.

– Поговоримо про твої футбольні вподобання. Яка твоя улюблена футбольна команда ?

– “Манчестер Юнайтед”. На жаль, я не застав тих часів, коли “МЮ” на чолі із Алексом Фергюсоном був беззаперечним лідером АПЛ, але передивлюючись ті матчі я розумію, що це була справді потужна команда. І зараз, дивлячись на таких гравців, як Поль Погба та Бруну Фернандеш, я вірю в те, що вони повернуть “Юнайтед” колишню славу. Також я вірю в те, що Давід де Хеа зможе оговтатися від невдалих матчів, оскільки на собі відчув, як тяжко після таких пропущених м’ячів повертатися на поле і показувати високий рівень гри.

– А яка з команд подобається в Україні ?

– Донецький “Шахтар”.

– А як так вийшло, що в той час коли більшість людей в нашому регіоні симпатизує “Динамо”, ти вболіваєш за їх найпринциповішого суперника ?

– Те ж саме каже мені і мій вітчим (сміється). Хтось може подумати, що моє захоплення “Шахтарем” основується на їх успіху в останні роки, а ту гру, яку “Динамо” демонструвало раніше я просто не бачив через свій юний вік (справді, Івану минулого року виповнилося 14 років, і за ці роки “Динамо” ставало чемпіоном України лише 4 рази, “Шахтар” – 10 – прим.автора), справа не в цьому. На мою думку, в “Шахтарі” грає один із кращих воротарів світу – Андрій Пятов, також мені подобається молодий голкіпер Анатолій Трубін, який в майбутньому стане достойною заміною Пятову.

– А чи слідкуєш ти за міцевими футбольними змаганнями? Наприклад, два роки поспіль проводиться Об’єднаний чемпіонат. Якщо так, то за кого вболіваєш?

– Так, за цим турніром також слідкую. Вболіваю за “Партизан”, мені дуже подобається ця команда. В найближчі роки був би не проти навіть пограти за цю команду, якщо, звичайно, мене туди запросять.

– Чи маєш ти кумира серед зірок футболу?

– Кумиром дитинства був Ліонель Мессі, однак коли я став голкіпером, то спершу захоплювався грою Льва Яшина, гру якого бачив на відеозаписах. На сьогодні ж захоплююся грою Марка-Андре тер Штеґена. Він вже багато років демонструє високий рівень гри і доводить, що голкіпер може не лише захищати власні ворота, а ще й ставати автором гольових передач.

– Три кращих команди світу ?

– “Манчестер Юнайтед” , “Барселона”, “Баварія”.

– Трійка кращих гравців ?

– Ліонель Мессі,  Марк-Андре тер Штеґен, Поль Погба.

– Найкращий тренер сьогодення ?

– Пеп Гвардіола.

– Що наостанок хочеш сказати читачам ?

– По перше, в цей складний час хочу побажати всім здоров’я. Любіть футбол, та вболівайте з своїх. Бажаю всім перемог, особливо – командам Макарівщини. А я, в свою чергу, теж спробую цьому посприяти у статусі голкіпера.

Джерело - Макарів Діловий