Макарівська районна федерація футболу

2009 р. на футбольній карті Макарівщини у Пашківці з’явився ФК «Юність». Ініціатором його створення була група місцевих спортсменів. У 2013 р. клуб, на жаль, розвалився. Але у 2018 р. його було відновлено. На сьогодні генератором ідей в команді є Андрій Кравчук. Про минуле,реконструкцію стадіону та плани на майбутнє - далі у інтерв'ю 
  

– Андрію, звідки Ви родом?

– Народився в Пашківці у 1990 році.

– У скільки років почали грати у футбол?

– На районному рівні розпочав грати в 17 років. Дитячий футбол розпочався дуже рано, тому що всі рідні по лінії батька любили футбол.

– Ви вчилися у футбольній секції? Хто був Вашим першим тренером?

– Футбольної секції не було, батьки побоялись віддати у футбольний інтернат. Хоча можливість була. Брав приклад з великих футболістів та з рідних братів.

– За які команди Ви грали?

– На великому полі грав і в даний час граю за команду свого села ФК «Юність». Чотири роки захищав кольори футбольного клубу «Макарів».

– Чи рахуєте Ви свої забиті голи?

– Забиті голи рахую тільки під час чемпіонату. Далі рахувати немає сенсу, так як граю в своє задоволення.

– Який матч найбільше запам’ятали, а який хочеться забути і не згадувати?

– Всі матчі, в яких були перемоги, запам’ятались. А погані… я навіть не думаю про них!

– Як Ви вважаєте – команди Макарівщини виграли чи програли від створення об’єднаного чемпіонату?

– Я думаю, що нічого хорошого від об’єднаного чемпіонату немає, оскільки це районний чемпіонат, який проводиться в одному районі, а не в кількох, у кожній федерації районного типу свої правила, і від цього виникають проблеми під час матчів.

– Ваше ставлення до того, що головою районної федерації є гравець однієї з команд? Чи не впливає це на результат ігор з цією командою?

– Я не проти того, що він грає за одну із команд, і це не впливає на результат матчів тієї команди.
 

– Чому зараз Ви саме зупинилися на команді з Пашківки, чому не Макарів?

– Пашківка – це моє рідне село, я створив команду молодих і талановитих хлопців й під час гри з ними отримую задоволення від футболу. Та і грати на вищому рівні за якусь другу команду вже не той вік.

– А тепер поговоримо трішки про стадіон у Пашківці. Чия була ідея провести ремонт сільської арени?

– Ідея по реконструкції була моя, так як я все життя тренувався і грав на цьому полі, мені просто набридло, що воно криве, без того трав’яного покриву що треба, і в мене з`явилась можливість це зробити.

– Які роботи проводилися на стадіоні?

– Для початку прийняли ворота, потім була зорана земля, далі підвезли трохи землі. Потім працював грейдер, підрівняно фрезою, і засіяно газонними травами. Коли поле стало вже більш менш схоже на стадіон, поставили ворота і доробили зрошувальну систему.
 

– Хто працював на ремонтних роботах?

– Ворота мені допомогали знімати гравці моєї команди. Роботи по землі робив сам особисто, грейдера і посів газонних трав наймали.

– Такі роботи вимагають фінансових вкладень. Хто виступив спонсором цієї реконструкції? Назвіть тих підприємців, хто Вам допомагав.

– Зараз нічого безкоштовного не буває… Спонсором була аграрна компанія «Агрофірма «Київська», частиною грошей допомогли приватні підприємці. Ну і особисті кошти.

– Чи була підтримка з боку Пашківської сільської ради?

– З боку Пашківськоі сільської ради була і є підтримка.

– А як щодо ідеї реконструкції поставився Олександр Бабич, депутат районної ради?

– Олександр Бабич був одним із приватних спонсорів, поставився до цього з великим позитивом. Він знайшов спонсорів для придбання спортивних костюмів на всю команду.

– З якими складнощами Ви зіштовхнулися при реконструкції?

– Ніяких складнощів не було. Я знав, що я хотів і що це в моїх силах, і це реально.

– Чи є у Вас план стосовно догляду за стадіоном?

– План простий: стадіон коситься раз у тиждень і поливається за потреби.

– Чи можете Ви назвати цифру, у яку обійшлася реконструкція стадіону?

– Приблизна цифра. Близько 150 000 грн.

– Як показав перший матч, на новому стадіоні замало трибун для вболівальників. А попереду гра проти лідера чемпіонату «Будівельника», я думаю яблуку не буде де впасти. Як будете вирішувати питання з трибунами?

– Це була тільки перша гра на цьому полі, трибуна буде, але на це потрібен час.

– Зараз стадіон вражає своєю красою, але відразу впадає в око відсутність роздягалень. Чи плануєте якось вирішувати цю проблему?

– Зробити все і відразу не виходить, так як на це потрібні кошти. Роздягальні також з часом з’являться у структурі цього поля.

– Ви майже за рік у Пашківці створили бойовий колектив. Кілька порад тим, хто у своїх селах хоче мати подібні команди.

– Для початку потрібна людина, якій подобається цим займатись, а далі вже її творчість: як вона бачить свою команду в своїй голові, така команда і вийде.

– Ваші побажання нашим читачам напередодні Дня Незалежності.

– Любіть ті місця, в яких ви родились і проживаєте, створюйте, будуйте, підтримуйте порядок, хто ж крім вас це зробить в рідному для вас краю!

– Дякую за спілкування.

– Дякую за запитання.

Спілкувався Віталій Гедз

Інтерв'ю взято з сайту газети "Макарівські вісті"